Син Поліського краю

       Під такою назвою в районній бібліотеці проведений літературний вечір, присвячений 115 річниці з дня народження поета, педагога, публіциста, уродженця  села Підлужне Костопільського району Юрія Жилка, яку відзначили краяни  п’ятого дня  березня.

       Ведучі Ладецька Людмила та Цикун Наталія з теплотою та ніжністю  говорили про  життєвий та творчий шлях, адже з  літературною спадщиною нашого земляка мало хто знайомий.  Поетична  і прозова творчість Жилка  ще не достатньо досліджена - вона розкидана по різних періодичних виданнях. Підготовлена у 1925 році до друку  збірка «Туди, де сонце» з невідомих причин не вийшла. За життя автора  побачила світ скромна  книжечка поезій «Полустанок»: серед двадцяти віршів, які склали цю збірочку, було багато знайомих: вони друкувалися спершу в періодичних виданнях.

      Ще в дитячі роки сім’я Жилка  переїхала у Вільнюс, пізніше до Полтави, де Юрій  після закінчення гімназії, а згодом – історико-філологічного факультету інституту народної освіти разом з дружиною Катериною вчителювали. У трудовому списку Ю.Жилка немало різних посад, які займав протягом 1920-1937 років: був він учителем у міських школах, читав лекції в музичному технікумі, працював бібліотекарем, займався журналістикою. Лише ніде не записано, що він поет. Але ним, Юрій Жилко, безперечно, був. Співцем нових днів, який дивився «туди, де сонце сходить». Він писав ліричні, гумористичні та сатиричні вірші, казки для дітей; прославляв мозолясті руки, які творять новий світ, викривав і засуджував непманів. Деякі вірші покладені на музику. Юрій Жилко разом із композитором  Василем Верховинцем  багато подорожували, збирали фольклор по селах.

      Згодом його звинувачують у антирадянщині і розстрілюють  під Полтавою. Його життя було  обірване  енкаведистською кулею в 40-річному віці, саме у розквіті сил. Обірване нізащо… І лише у 1957 році прийшов документ про реабілітацію.

      Виконані  читцями вірші перенесли уяву кожного  у неповторну чарівність зеленого поліського краю, відтворили тонке розуміння прекрасного в стосунках між людьми та чутливе ставлення до народно-пісенної творчості.

      Багато цікавого довідалися присутні із виступу  місцевого письменника, краєзнавця, дослідника життя  Юрія Жилка  Анатолія Карп’юка. Адже  Анатолій Микитович  багато років листувався  із рідними  поета, їх спогади друкував у місцевій газеті, літературних збірниках та книжках.

Інтерактивна конференція з питань соціального захисту інвалідів

    27 березня 2013 року о 11 годині  Рівненська обласна універсальна наукова бібліотека організовує інтерактивну конференцію за участю спеціалістів Головного управління соціального захисту населення Рівненської облдержадміністрації, присвячена питанням забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації інвалідів у Рівненській області.   

   Костопільська центральна районна бібліотека запрошує зацікавлену аудиторію для інтерактивного спілкування з представниками соціальних установ області . Питання, на які ви хотіли б почути відповідь, надсилайте на електронну адресу районної бібліотеки metod-kostopil@mail.ru  або приватним повідомленням в соціальній мережі ВКонтакті, або ж залишайте у коментарях до цієї статті. 

У мові - вся доля народу

   Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

   Саме про це йшла мова під час  чергового  навчання бібліотечних працівників «Розвиток та утвердження української мови: традиції та новації». Перед  книголюбами з історією становлення української мови  виступив письменник, краєзнавець-дослідник, в минулому вчитель-філолог  Анатолій Карп’юк.

З консультаціями та  методичними порадами щодо роботи  публічно-шкільних бібліотек з питань утвердження української мови та популяризації української літератури виступили  працівники організаційно-методичного відділу ЦРБ.

   Провідний бібліограф Алла Кривошия  за допомогою мультимедійного обладнання  провела віртуальну виставку  «Живи і квітни, мово рідна». До уваги присутніх  інформаційний огляд літератури «В її скарбниці – доля України» підготовлений  Заворітною Богданою.

   Під час  бібліотечної панорами присутні  знайомилися з формами і методами  популяризації українського слова, відзначення Міжнародного дня рідної мови  публічно-шкільними  бібліотеками сіл: Данчиміст, Деражне,  Дюксин та ЦБДЮ. 

   Незабутнє враження справило свято рідної мови «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», підготовлене активістами ЦБДЮ. Про велич, красу та багатство  рідної мови з теплотою говорили ведучі дійства Оля Панченко та Оля Красун. З пошаною і гордістю  виконано молитву до мови К. Мотрич. Дівчата та хлопці  декламували вірші, співали задушевних українських пісень, показуючи ще раз милозвучність, багатство рідної мови та її невмирущість. 

До 85-річчя Просвіти на Костопільщині

  "Нев’янучий цвіт українства: Просвіта Костопільщини"- під такою назвою вийшов історико-краєзнавчий нарис до 85-річчя "Просвіти" на Костопільщині, виданий працівниками Костопільської ЦРБ. 

   У стислій формі подається історія виникнення "Просвіти" краю, внаслідок діяльності якого, багато українців прилучилися до здобутків світової культури, національних традицій, значно змінимли свій світогляд та стали національно свідомими громадянами своєї держави. 

     Бібліографічний нарис вміщує інформацію про перші згадки просвітянської справи в Костополі, як зароджувалася  "Просвіта" в районі, про сім’ю  просвітян Рощинських, фотосвітлини, бібліографія.

     Нарис адресований учням, студентам, вчителям,краєзнавцям та всім, хто цікавиться історією рідного краю.

Літературна спадщина поповнилася новою поетичною збіркою

    Нещодавно вийшла  в світ перша збірка віршів Миколи Годуна, жителя села Вигін Костопільського району, "Барви надгоринського краю". Поетичною мовою він любовно оспівує рідний край та людей. Чимало творів Микола Годун присвятив прославленню творця. Є в нього вірші про апостолів та святих. 

   У рамках акції "Письменницький маршрут" планується презентація видання та зустріч автора з шанувальниками поетичного слова.

29 січня - День пам’яті героїв Крут

  Українська громадськість 29 січня відзначає День пам'яті героїв Крут. 95 років тому молоді захисники щойно посталої Української Народної Республіки власною кров'ю вписали нову героїчну сторінку в історію українського визвольного руху.
  Саме в цей день 1918 року поблизу залізничної станції Крути, що розташована за 130 кілометрів на північний схід від Києва, 300 курсантів військової школи, студентів і гімназистів прийняли на полі нерівний бій із майже 5-тисячною більшовицькою армією, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі.
  Бій тривав лише п'ять годин. У полон було захоплено і потім розстріляно 28 юнаків. Ціною свого життя юні герої зупинили наступ ворога на два дні.
Уже в березні 1918 року, після підписання більшовиками Брестської мирної угоди і з поверненням уряду УНР до Києва, за рішенням Центральної Ради від 19 березня 1918 року було вирішено урочисто перепоховати полеглих студентів на Аскольдовій могилі у Києві. Тіла 28 вояків-студентів було перевезено до Києва. Виступаючи на церемонії поховання, голова Центральної Ради (1917-1918) Михайло Грушевський вчинок київської молоді героїчним.
  Після цього про подвиг молодих звитяжців забули на більш ніж 70 років, а їхні могили за радянських часів було зруйновано.
  Офіційно День пам'яті героїв Крут почали відзначати з 2007 року, згідно з указом Президента "Про вшанування пам'яті Героїв Крут". На місцях їх останнього бою та поховання встановлено пам'ятні знаки. У цей день представники влади, громадськості, учнівської та студентської молоді беруть участь у покладанні квітів до пам'ятного знаку Героям Крут та панахиді за загиблими.